Європейський посібник із законотворчості у сфері медіації, який прийнято на 32-му пленарному засіданні Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) в місті Страсбург, 13 та 14 червня 2019 року
У грудні 2016 року Робоча група з питань медіації (CEPEJ-GT-MED) отримала дозвіл розпочати свій другий мандат. Серед інших завдань, CEPEJ доручив CEPEJ-GT-MED розробити подальші інструменти в наборі різних документів під назвою «Інструментарій розвитку медіації», спрямованих на забезпечення ефективного впровадження Рекомендацій та Настанов з медіації.
Під час виконання свого мандату робоча група розробила Дорожню карту CEPEJ-GT-MED на основі звіту «Вплив Керівних принципів CEPEJ на цивільну, сімейну, кримінальну та адміністративну медіацію», підготовленого паном Леонардо Д'Урсо, науковим експертом робочої групи. Документ був прийнятий CEPEJ у червні 2018 року. Одним з основних висновків, зроблених у Дорожній карті, була визначена потреба в новій правовій базі для розвитку ефективного використання медіації в цивільних, сімейних, кримінальних та адміністративних справах. Тому CEPEJ та CEPEJ-GT-MED було рекомендовано розробити Керівництво з підготовки нормативно-правової бази, яке могло б стати методологічною та довідковою основою для майбутніх законодавчих реформ і містити рекомендації щодо підвищення ефективності існуючих національних законодавств про медіацію. Саме тому під час засідання CEPEJ-GT-MED у листопаді 2018 року пані Мігле Жукаускайте було призначено науковим експертом робочої групи та доручено розробити Посібник із законотворчості у сфері медіації. Кілька членів робочої групи, а саме: пан Рімантас Сімайтіс, пані Ніна Бететто та пан Леонардо д'Урсо зголосилися зробити свій внесок у текст своїми пропозиціями та досвідом під час підготовки документу.
Національне законодавство 18 країн було в розпорядженні CEPEJ-GT-MED і сформувало сферу дослідження, проведеного для підготовки Посібника. Набір цих 18 країн виглядає наступним чином: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Литва, Польща, Сербія, Словенія, Іспанія, Чехія, Швейцарія, Туреччина. Однак слід зазначити, що в більшості випадків наводяться лише основні закони про медіацію або лише відповідні витяги з кодексів. Таким чином, існує ймовірність, що певні аспекти медіації регулюються іншими національними законами або підзаконними актами і, відповідно, не були включені в дослідження.
Насамкінець, слід зазначити, що запропоновані тут переклади не є офіційними і подаються з методологічною метою.
Посилання на повний текст посібника англійською мовою - https://drive.google.com/file/d/1tMnpS31ZDEpC-ZUhL9Vw0B-HhBb1INfT/view?usp=sharing